на

I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення:

1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому розташовується, міститься хто-, що-небудь (місц. в.). || із знах. в. Уживається для позначення предмета, який служить опорою для кого-небудь. || із знах. в. Уживається для позначення предмета, на якого спрямовується дія з іншого об'єкта. || із знах. і місц. в. Уживається для позначення особи, предмета: а) на яких щось надягається, накладається і т. ін. (знах. в.); б) які одягнені у щось, покриті чим-небудь (місц. в.). || із знах. в. Уживається для позначення предмета, який ніби є центром якої-небудь особливості, стану і на якого спрямована дія.

2) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета, місця, простору: а) у межі яких спрямована дія (знах. в.); б) у межах яких відбувається дія (уживається паралельно з прийм. "в", діал. – замість прийм.; в) (місц. в.). || із знах. в. Уживається для позначення місця, простору, що є кінцевим пунктом руху. || із знах. в. Уживається для позначення напряму руху або якої-небудь іншої дії. || із знах. в. Уживається для позначення предмета, що є орієнтиром у визначенні руху (з відтінком об'єктних відношень). || із знах. і місц. в. Уживається для позначення місця, сфери діяльності або заняття: а) куди спрямована дія (знах. в.); б) де відбувається дія (місц. в.). || із знах. в. Уживається для позначення предмета, до якого обернений або на якого спрямований інший предмет. || із знах. в. Уживається для позначення предмета, з яким стикаються або до якого наближаються під час руху.

3) з місц. в. Уживається для позначення місця, на якому перебуває предмет, відбувається дія або на яке поширюється певний стан. || Уживається для позначення географічних понять, де відбувається яка-небудь дія, поширюється певний стан. || Уживається для позначення об'єкта, який змінює свій зовнішній вигляд. || Уживається для позначення предмета, в межах якого ніби проявляється той чи інший душевний стан. || Уживається при іменниках, які уточнюють, конкретизують місце перебігу дії. || Уживається для позначення предмета, на якому є якесь зображення. || Уживається для позначення ситуації, середовища, де відбувається дія.

4) з місц. в. Указує на знаряддя дії.

5) з місц. в. Уживається для позначення місця покарання людини.

6) з місц. в. Уживається для позначення предмета, на якому щось тримається, який є опорою для чого-небудь.

7) з місц. в. Уживається для позначення тла, на якому хто-, що-небудь вирізняється.

8) з місц. в. Уживається для позначення меж поширення чиєї-небудь дії. Часові відношення:

9) із знах. в. Уживається для позначення часу, коли відбувається якась дія. || Уживається для позначення строку, що на нього поширюється результат певної дії. || Уживається для позначення часу, строку, що настає після чого-небудь. || із знах. і місц. в. Уживається для позначення періоду чийого-небудь життя після зрілості. || із знах. і місц. в. Уживається для позначення конкретно не визначеного відтинка часу (перев. у сталих словосполученнях). || з місц. в. Уживається для позначення відтинка часу, в межах якого щось відбувається.

10) з місц. в., розм. Уживається для позначення відтинка часу, протягом якого відбувається дія (уживається паралельно з прийм. "в"). Обставинні відношення:

11) із знах. і місц. в. Уживається для позначення способу дії, особливостей її перебігу. || з місц. в. Уживається для позначення засобу пересування. || з місц. в. Уживається для позначення мови як засобу спілкування між людьми.

12) із знах. і місц. в. Уживається для позначення умов, обставин: а) що викликають якусь дію (знах. в.); б) що супроводжують дію, пов'язані з нею (місц. в.).

13) із знах. і місц. в. Уживається для увиразнення характеру, способу дії предмета (перев. у порівняльних словосполученнях).

14) з місц. в. Уживається для позначення стану або становища, у якому хтось перебуває.

15) з місц. в. Уживається в прислівникових словосполученнях, вказуючи на супровідні обставини дії.

16) з місц. в. Вказує на обмеження асортименту вживаної їжі.

17) з місц. в. Уживається з назвою ознаки, за допомогою якої визначається якість якого-небудь предмета (уживається паралельно до синтаксичних конструкцій з "на + знах. в.").

18) із знах. в. Уживається для позначення оцінки якоїсь дії, стану. Відношення мети:

19) із знах. в. Уживається для позначення мети, з якою відбувається дія. || Вказує на емоційну оцінку якоїсь дії, явища. || Вказує на призначення особи або предмета. || Вказує на конкретне призначення якоїсь дії. || Вказує на виявлення глибокої пошани до кого-небудь, відданості якійсь справі (значення прийменника на близьке до значення прийменника "в"). || Уживається для позначення заперечення чого-небудь перед сл. чорт, біс, дідько і т. ін. (у знач. навіщо, для чого). || Уживається для позначення предмета, для якого щось призначається. Причинні відношення:

20) із знах. в. Вказує на причину дії чи підставу для неї. || Вказує на привід до чого-небудь. Об'єктні відношення:

21) із знах. в. Уживається для позначення особи чи предмета, які зумовлюють якусь дію (стан) або стосовно до яких ця дія (стан) виявляється.

22) із знах. в. Уживається для позначення осіб, предметів, явищ, з якими пов'язані якісь сподівання.

23) із знах. в. Уживається для позначення подібності суб'єкта й об'єкта між собою або відсутності ознак подібності в одного з них (перев. з сл. походити, скидатися, похожий, схожий).

24) із знах. в. Уживається для позначення об'єкта, на якого спрямована дія для оволодіння ним.

25) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета, за допомогою якого відбувається дія. || із знах. в. Уживається для позначення предмета, що є засобом для здійснення чого-небудь.

26) з місц. в. Уживається для позначення особи, предмета, за якими хто-, що-небудь значиться або які несуть певну відповідальність за когось, щось.

27) з місц. в. Уживається для позначення особи, предмета, на яких хтось спрямовує свій гнів, своє роздратування.

28) з місц. в. Уживається для позначення предмета, що становить інтерес для кого-небудь.

29) з місц. в. Уживається з назвою особи, з якою хто-небудь вступає в певні стосунки.

30) із знах. в. Уживається для позначення предмета, особи, колективу і т. ін., в інтересах яких щось відбувається.

31) із знах. в. Уживається для позначення професії, посади, звання, що їх хто-небудь здобуває, дістає і т. ін.

32) із знах. в. Уживається для позначення предмета, на якого що-небудь обмінюється, змінюється чи переходить. Означальні відношення:

33) із знах. в. Указує на якісну характеристику суб'єкта чи об'єкта. || Указує на стан чийого-небудь здоров'я (перев. після прикм. слабий, хворий).

34) з місц. в. Уживається для позначення предмета, за допомогою якого виготовляється чи виробляється що-небудь.

35) з місц. в. Уживається для позначення речовини або матеріалу, з якого виготовлено предмет або його частину.

36) із знах. в. Уживається із вставними словами, що виражають ставлення до висловленого в реченні (на жаль, на гріх, на щастя, на лихо і т. ін.) або вказують, кому належить висловлена думка. Кількісно-означальні відношення:

37) із знах. в. Указує на міру, кількість, що визначають межі чого-небудь. || Уживається для позначення частотності якої-небудь дії. || Уживається для позначення кількості складових частин предмета. || Уживається для позначення повноти виявлення дії або властивості певного предмета (у спол. із сл. весь, цілий і т. ін.).

38) з місц. в. Указує на кількість, рівень, віддалення, в межах яких відбувається що-небудь.

39) із знах. в. Указує на кількісну зміну чого-небудь унаслідок певної дії. || Указує на кількісну різницю (з відтінком порівняння, зіставлення).

40) з місц. в., розм. Указує на численну кількість, множинність кого-, чого-небудь.

II част., розм.

Уживається в значенні, близькому до бери, візьми. || Даю.

III виг.

Уживається для вираження подиву; ну, ого.

IV виг.

Уживається для підкликання собаки.